• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Про бібліотеку

Як все починалось

Будинок, де знаходиться бібліотека, був побудований наприкінці ХІХ століття в 1877 році на одній із найстаріших околиць Єлисаветграда – Кущівці.

Точно відомо, що тут працювала церковноприходська школа, а також була приватна квартира одного з служителів церкви.

Далі, в теперішньому садку стояла Вознесенська церква.

Весь цей комплекс був побудований коштом Андрія Фалєєва, Зіновія Семененко і Афанасія Журавського. Також були використані добровільні пожертви громадян міста, приблизно 19 тисяч карбованців.

Сама церква побудована раніше, в 1715 році за кошт купця Микити Пронина на Петропавлівському кладовищі і освячена, як Петропавловська.

Довідку про ці події можна знайти в книзі О. Пашутіна «Історический очерк Елисаветграда», яка знаходиться на книжковій виставці «Відкрий для себе рідне місто».

Після того, як в 1936 році церква була зруйнована, в будинку уже працювала бібліотека. Бібліотекар Кондрашова Надія Григорівна відкрила дитячий клуб «Есперанто», де вивчали мову та працювали гуртки малювання та рукоділля. З того часу, виключаючи роки Великої Вітчизняної війни, приміщення слугує всім, хто любить книгу.

В 1948 році почала бібліотека своє існування.

В 1977 році бібліотека увійшла до складу МЦБС.

В серцях багатьох сьогоднішніх читачів нашої бібліотеки живуть імена завідуючих тих років: Л.М. Сергієвої, Г.Ф. Теплицької (1958-1970), О.М. Тимченко (1970-1981), В.А. Телюк (1970-1987),В.В. Логвинової (1990). З 1991 року завідувачкою бібліотеки-філії №5 стає Котлярова С.В.

Населення мікрорайону складає близько 13000 осіб.

Серед читачів нашої бібліотеки є цілі династії. Такими потомственними читачами є Мунтян, Овсяннікови, Головир, Кушнир, Талпа, Короткови, Тебякіни-Цимбал, Козишкурт-Сімейко, Аршиніки, Голікови.

В 2020 році бібліотека працювала з 2165 читачами, які відвідали бібліотеку 11556 разів і взяли 30157 одиницю книг та періодики. Книжковий фонд на 1січня 2021 року складає 15358 примірника видань та матеріалів.

Недалеко від бібліотеки розташовані Кущівська гімназія та ЗНЗ №1. Учні цих шкіл становлять значну частину читачів бібліотеки. Тому один з пріоритетних напрямків роботи бібліотеки – це робота з дітьми. Дуже цікаво і весело проходять зустрічі зі школярами. Талановита молодь знаходить собі друзів і коло спілкування, відвідуючи наші літературні заходи. Прикладом такого спалаху таланту може бути наш постійний читач Станіслав Новицький, вже відомий молодий український поет, майстер верлібру. Саме бібліотекарі багато років тому помітили його літературні здібності і приклали немало зусиль для зросту і розквіту його творчості.

Доброю традицією стала співпраця бібліотеки з вчителям-предметниками. Результатом цієї співпраці стали цікаві предметні тижні, презентації книг, вікторини, літературні свята.

А екскурсії по бібліотеці знайомлять відвідувачів з книжковими виставками та розкривають багато книжкових таємниць. Також для популяризації читання проводяться Всеукраїнські конкурси: «Найкращий читач України», «Лідер читання», конкурси дитячої творчості та інші.

Краєзнавча робота бібліотеки

З 2001 року бібліотека має свою візитну картку – краєзнавство.

Розширенню знань про рідний край , особливо у старшокласників, сприяють краєзнавчі конкурси, краєзнавчі дні, зустрічі з цікавими людьми нашого міста, які проводять працівники бібліотеки. Під час таких зустрічей традиційним стало виконання авторської пісні Вадима Смотренко «Переулок Вишневый»:

«…На Кущевке у нас есть такой переулок,

Для влюбленной души дорогой закоулок,

Старый домик в саду и заборчик сосновый

Переулок Вишневый

Переулок Вишневый…»

Багато років бібліотека співпрацювала з відомим краєзнавцем міста - Смотренко В.В.

Вадим Васильович був знавцем єлисаветградських старожитностей, автором та ведучим радіо і телепередач з історії рідного краю. Дослідником місцевого ковальського мистецтва, створив унікальну колекцію малюнків художньої ковки будівель Єлисаветграду ХІХ – ХХ ст., підготував книгу «Художній метал Єлисаветграда». Був головним консультантом книги В. Петракова «Маленький Париж. Елисаветград в старой открытке». Ця книга знаходиться в читальному залі бібліотеки. Щороку на прохання читачів ми проводимо голосні читання по окремим розділам цієї книги.

Розуміючи, що краєзнавча інформація є джерелом формування національної свідомості, самосвідомості, виховання патріотичних почуттів, розвитку допитливості, бібліотека займається пошуком краєзнавчої інформації. Пошук здійснюється за такими напрямками: літературне краєзнавство, видатні люди краю, вулиці нашого міста, господарство і матеріальна культура українців.

На основі зібраних матеріалів оформлено куточок народознавства «Побут наших предків» та книжкова виставка-вікторина «Відкрий для себе рідне місто», яка користується великою популярністю у вчителів шкіл і учнів.

Ця виставка – ще один екскурс у нашу історію. Прикрасою виставки стало зібрання реставраційних малюнків В.В. Смотренко з художньої ковки «Безцінна спадщина майстрів». Наше місто славилося унікальними ковалями. Колись воно було щедро прикрашене їх витворами – металевим мереживом. В.В.Смотренко десятиріччями збирав відомості про це мистецтво, замальовував візерунки. Його колекція нараховує 96 експонатів – це оригінальні ескізи, зроблені ним власноруч. Розповіді краєзнавця про мереживні вироби з металу, якими прикрашали будинки майстри старого Єлисаветграда, цікавлять наших читачів та збирають їх на краєзнавчі вечори запитань та відповідей. таких як «Вулиці нашого міста», «Єлисаветград на старій листівці» та інших.

Кожного року, наприкінці вересня, до святкування Дня міста колектив бібліотеки проводить різноманітні заходи: конкурси, подорожі, вікторини. Наприклад, вікторина «Рідне місто моє», за книгою О. Пашутина «Исторический очерк Елисаветграда» розроблена на замовлення вчителів шкіл. Дуже популярна в ці дні.

Кожного року проводимо екскурсію під назвою «Палата Шевякова». Мета: привернути увагу до історії свого міста та вулиці. Всі бажаючи мають змогу дізнатися цікаві подробиці про благодійника Федора Шевякова, біографія якого оповіта легендами. Благодійник залишив у віках згадку про себе – це будинок-притулок для самотніх літніх людей на вулиці Чернишевського. Мешканці мікрорайону з повагою відзначають, що ця будівля і зараз слугуює людям. Можливо історія Шевякова надихне когось у майбутньому на благородні і благодійні вчинки.

До 165 років зведення мосту була проведена заочна екскурсія « Міст через Інгул». Присутні мали змогу прослухати розповіді про мости і кладки Єлисаветграду, їх значення в житті міста, та їх історію, повну пригод. Читачів вразила розповідь про те, як під час війни Великий міст через Інгул мешканці врятували від вибуху. Під час відступу фашисти його замінували, а місцева жителька встигла повідомити наших розвідників та провела їх до мосту. незважаючи на охорону. Міст був розмінований. Читачі виразили думку,що історія нашого міста не менш захоплююча і цікава, ніж, наприклад, історія Сполучених Штатів Америки.

Коктейль – презентація нової книги Вадима Васильовича Смотренка «Не мысля гордый свет забавить…», зібрала читачів бібліотеки які знають Вадима Васильовича, як історика - краєзнавця, але тепер відкрили для себе цю талановиту людину з нової сторони, як поета і музиканта, виконавця чудових пісень.

Все своє життя вчитель Вадим Смотренко писав вірші, просто так, для себе, не заради слави чи грошей, а тому що не міг не писати. Найдавніший опублікований його вірш датований 1965 роком. По його віршах можна прослідкувати історію і його власного життя і життя нашого міста. А його поетичний репортаж «Кіровограде, рідний мій!» - про долю власну, міста, країни та змушує замислитись над багатьма речами…

Вся лірика Смотренка програмує нас на любов до рідного міста і ненав’язливо стає символом Єлисаветграда – Кіровограда.

Читачі висловили думку, що це було свято – свято зустрічі з живою історією, з цікавою незвичайною людиною, поетом, філософом, краєзнавцем і педагогом.

Дуже приємно, що для проведення заходу значну матеріальну допомогу надав депутат міської Ради Ігор Олегович Полонській, що опікувався нашою бібліотекою і теж побажав прийняти участь у заході. Він подарував бібліотеці переносну виставку – вітрину та рамки для фотографій. Бібліотекарі оформили фотогалерею «Наш Маленький Париж» і книжкову фотовиставку «Стара фотографія розповідає».

Особлива подяка сім’ям Головір О.М., Аршинік С.Ф., Твердоступ В.В., які представили фотоматеріали з власних архівів.

Усі охочі мають змогу ознайомитися з фотогалереєю та книгою В. В.Смотренко в читальному залі нашої бібліотеки і помилуватися краєвидами старого міста та унікальними світлинами кінця ХІХ - початку ХХ сторіччя.

Історія Вознесенської церкви

Колектив бібліотеки та читачі, що цікавляться краєзнавством, вже багато років збирають відомості про зруйновану у 1930-х роках Вознесенську церкву. Бібліотека знаходиться на колишній церковній землі і сама будівля бібліотеки колись була однією з церковних споруд. Будинок, де розміщена бібліотека, збудований у 1877 році, як частина комплексу споруд Вознесенської церкви. До церкви вели дві вулиці: Херсонська та Вознесенська (з 1932 по 2016 роки її назва була Свердлова).

У 2015 році актив бібліотеки та мешканці вулиці підтримали ініціативу бібліотекарів повернути вулиці Свердлова її первісну назву – Вознесенська. Милозвучна назва тепер буде завжди нагадувати про храм, знищений варварами, ще й відповідає географічному розташуванню вулиці (вона плавно піднімається, «возноситься» - це добре видно тому, хто знаходиться на початку вулиці).

У 1936 році Вознесенська церква була зруйнована тогочасною владою. На спогад про неї у 2004 році був встановлений пам’ятний хрест біля бібліотеки . Читачі доглядають за квітами, висадженими біля нього.

Користувачі бібліотеки цікавляться історією міста та мікрорайону Кущівка, люблять подорожувати вулицями та околицями, збирають матеріальні пам’ятки, аудіо – та відео – спогади. Презентація авторської виставки фотохудожника Василя Боднарчука «120 років Знаменській (Биковській) церкві міста Єлисаветграда», дала поштовх серії краєзнавчих розвідок про Вознесенську церкву.

Дуже довго велися безплідні пошуки хоча б якогось зображення церкви. Ми вже майже зневірилися у результатах, коли раптово, після благословення Протоієрея Євгена Назаренка, пошуки увінчалися успіхом. Була знайдена одна фотографія з зображенням території нинішньої школи і церковного куполу. А також встановлено, що у 1935 році церква функціонувала та приймала своїх парафіян. Про це свідчать спогади наших найстаріших читачок Ушакової К.М., Буднікової А.Я. та Шляніної М.І. Ці жінки ходили до церкви в дитинстві, були свідками її зруйнування та впізнали церковний купол на світлині.